Комерційні банки не повернули понад 400 мільйонів гривень депозитів місцевих органів влади

Тетяно Ярославівно, як зараз відбувається відшкодування податку на додану вартість підприємствам?

Станом  на  20 березня з бюджету відшкодовано 5,9 мільярда гривень при передбачених бюджетним розписом на січень-березень 7,1 мільярда гривень. З них за рішенням судів — 15,3 мільйона. При цьому, наприклад, зернотрейдерам, які купують зерно з державного продовольчого резерву за рахунок бюджетного відшкодування, в органах Держказначейства відкрито 29 рахунків, на які відшкодовано з бюджету 890,4 мільйона податку на додану вартість.

В яких підприємствах найбільша заборгованість по заробітній платі, яку уряд вирішив гасити шляхом повернення ПДВ?

Це здебільшого підпри-ємства Мінвуглепрому, Мінпромполітики, Міноборони. Серед них: Шахтоуправ-ління «Донбас» (за інформацією «ДЕ-ЛА», заборгова-ність складає 11 мільйонів гривень), Шахта імені Гагаріна (11 мільйонів. — «ДЕЛО»), Харківське державне авіаційне підпри-ємство, Харківський електромеханічний завод, Львівський бронетанковий ремонтний завод, Миколаївський ремонтно-меха-нічний завод.

Що відбувається зараз із вільними коштами місцевих бюджетів, які раніше утримувалися в комерційних банках?

На 1 березня залишки коштів місцевих бюджетів, розміщених на депозитних рахунках у банках, склали 1,6 мільярда гривень. Але, на жаль, на сьогодні багатьом органам місцевого самоврядування не повернуто депозити з банків після закінчення їхнього терміну. Загальна сума таких проблемних депозитів — понад 400 мільйонів гривень. Відповідно, ці кошти не можуть бути використані на першочергові потреби органів місцевої влади. Неповернення коштів з депозитів відбулося насамперед через проблеми із ліквідністю низки банків. Також мають місце випадки неповернення депозитів внаслідок накладання арешту на банківські рахунки виконавчою службою за рішенням суду. 

В першу чергу кошти «зависли» у проблемних банках — Промінвестбанк, Укр-промбанк, «Надра», «Київ», Західінкомбанк та інших, де на сьогодні Нацбанком призначено тимчасову адміністрацію.

Як вирішується проблема з поверненням цих коштів?

Інформацію про неповернення депозитів було направлено до керівництва НБУ з проханням в першу чергу розглянути питання рефінансування вказаних банків. Щодо ситуації з Промінвестбанком, потріб-но зазначити, що правління НБУ нещодавно вивело тимчасову адміністрацію з цієї установи, і я сподіваюсь, що у найближчий час кошти місцевих бюджетів з депозитних рахунків, від-критих у цьому банку, почнуть повертатись.

Відомо, що з метою запобігання подібних випадків та недопущення втрати бюджетних коштів уряд прийняв постанову, якою зобов’язав розміщувати вільні залишки коштів винят-ково у державних Ощадбанку та Укрек-сімбанку. Як ви оцінюєте це рішення?

Я не хочу збурювати суспільство з приводу питання ліквідності та плато-спроможності банків, але держава мусила щось зробити для гарантованого забезпечення грошовим ресурсом. І я б просила поставитись до цього рішення Кабміну з розумінням. Крім того, нещодавно була прийнята постанова Кабміну, яка стосується переведення з комер-ційних банків у державні або в органи казначейства рахунків підпри-ємств, які виконують державні замовлення — постачають товари, надають  послуги, виконують роботи та одержують за це бюджетні кошти. Це означає, що всі розрахунки з бюджетом за товари, роботи та послуги органи Держказначейства зобов’язані перераховувати лише на рахунки, відкриті у державних банках. Що стосується інших рахунків підпри-ємств, які виконують державні замовлення, то в комерційних банках вони не закриваються і використовуються для всіх розрахунків, крім бюджетних. Цією ж постановою було зобов’язано перевести до державних банків всі зарплатні проекти бюджетних установ.

А міністерські гроші теж переводяться?

Справа у тому, що вони вже давно переведені в органи Державного казначейства. Хочу звернути увагу, що це стосується безготівкових операцій з вітчизняною валютою — гривнею. Операції з виплат готівки здійснюються банківськими установами, які уповноважені на це Казначейством за результатами проведеного нами конкурсу. На сьогодні органи Державного казначейства не обслуговують операції з валютними коштами, отже, бюджетні установи проводять такі операції через установи банків.

Коли проводився конкурс і які банки його виграли?

Конкурс з визначення банків щодо операцій з готівкою проводився протягом листопада-грудня 2008 року. За результатами конкурсу переможцями визначено 18 банків, у тому числі два державних — Ощадбанк та Укрексімбанк.

Чи не виникає ризик того, що від таких постанов (з переведення коштів у державні фінустанови) деякі комер-ційні банки збанкрутують?

Взагалі це питання більше стосується грошово-кредитної політики НБУ. Що ж до бюджетної політики, то завдання органів Державного казначейства — забезпечення проведення розрахунків з бюджетними коштами та уникнення ризиків втрати бюджетних коштів.  

Скільки коштів зараз на єдиному казначейському рахунку?

Це технічний рахунок для проведення безготівкових розрахунків, який формується у процесі виконання державного та місцевих бюджетів, а також здійснення фінансової та господарської діяльності усіх клієнтів органів Держказначейства. Необхідно зазначити, що тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунку є одним із джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Крім того, з нього ми можемо надавати позички місцевим бюджетам та Пенсійному фонду для виплати пенсій. Зокрема, у цьому році на 20 березня місцевим бюджетам було надано понад 3 тисячі позичок на загальну суму 2,7 мільярда гривень. Для порівняння зазначу, що минулого року сума позичок, наданих місцевим бюджетам, була у три з половиною рази меншою. Рекордсменами по позичках є міські та селищні ради Харківщини, Чернігівщини, Волині, а також бюджети міста Києва (зокрема, міський бюджет Києва, бюджети Деснянського, Святошинського та Шевченківського районів). З початку цього року тільки столиці було надано позичок на суму понад 600 мільйонів гривень.

Все-таки, скільки коштів зараз міститься на єдиному казначейському рахунку?

Повірте мені, щодня ця сума змінюється. Кожну годину вона може суттєво коливатись у залежності від надходжень до бюджетів усіх рівнів, здійснення витрат розпорядників бюджетних коштів та проведення операцій із вільними коштами єдиного казначейського рахунку, зокрема, з надання тих же позичок. Залишки на єдиному казначейському рахунку з початку року формувалися на різних рівнях. І сім мільярдів, і п’ять, і вісім!

У лютому Держказначейство сповістило про те, що кошти на Єдиному казначейському рахунку зменшились у шість разів. На 15 лютого на цьому рахунку залишилось всього 2,4 мільярда гривень, втім, на початку лютого ця сума досягала 8 мільярдів. Чому так сталось?

По-перше, хочу зауважити, що Державне казначейство не повідомляло про падіння залишків коштів на єдиному казначейському рахунку в шість разів. Фінансова криза відчутно вплинула на надходження платежів, що й стало однією з причин зменшення залишків кош-тів. Протягом місяця рівень цих залишків суттєво коливається. Але з початку року, станом на 20 березня, середньоденний залишок коштів на єдиному рахунку становить 5,5 мільярда гривень. Це достатній рівень для забезпечення виконання бю-джетів усіх рівнів за видатками. Хочу всіх заспокоїти, що коштів для виплати пенсій та заробітної плати бюджетній сфері вистачить.

Власне, Держказначейство в яких банках обслуговує свої рахунки?

Що стосується виплати заробітної плати через карткові рахунки, працівники центрального апарату Державного казначейства свою зарплату отримують через Укрексімбанк, причому вже декілька років поспіль, ще задовго до того, як я очолила цю структуру. А наші 660 територіальних підроз-ділів мають зарплатні рахунки у 48 банках, з найкрупніших можна виділити Райффайзен Банк Аваль, «Приват», Ощадбанк, Укрексімбанк.

Ольга Василевская