Криза гривню покусала

Місяць, що минає, був багатим на економічні події. Урядові структури, органи статистики, експерти намагалися зважити здобутки української економіки за перше півріччя. Деяке уповільнення темпів інфляції, збільшення обсягів виробництва в окремих галузях за травень і червень проти попередніх місяців дали підстави для оптимістичних заяв про те, що економічне падіння сягнуло дна і ось-ось почнеться піднесення. Щоправда, криза, ніби знущаючись із таких заяв, щоразу показувала зуби. Ось і днями вона так покусала українську гривню, що тій соромно з’являтися на люди. Аналітики від політики заспокоюють: це, мовляв, тимчасове падіння. Вчені, зокрема директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць та директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, зауважують: радіти ще рано, бо те, що відбувається у світі й Україні, — системна криза. Себто дали тріщину підвалини всіх інституцій, тож світову економіку буде ще довго лихоманити, поки не народиться щось нове — моральніше, екологічніше, ефективніше. А поки що на осінь, імовірно, слід чекати нового загострення.

 ПОСТІЙНО аналізують, або, як модно сьогодні говорити, «моніторять», стан нашої економіки не лише вітчизняні економісти, а й фахівці міжнародних фінансових інституцій, зокрема Міжнародного валютного фонду. Два тижні тому завершилася чергова місія цієї установи, яка, детально дослідивши всі наші антикризові заходи, дійшла висновку: Україна заслуговує на винагороду — черговий транш в розмірі 3,3 млрд. доларів. Процедура виклянчування цих грошей не з приємних. Нагадує дресирування ведмедя у цирку: став на задні лапи — маєш цукерку, а ні — дірку від бублика. Але що поробиш: із таким мізерним національним достатком не до козацького гонору.

Прикметно, що більшу частину тієї «цукерки» — 1,9 млрд. доларів — у нас одразу мають забрати для погашення зовнішніх боргів: набралися їх, наче реп’яхів. На решту теж не слід облизуватися: вона піде на латання бюджетних дірок. Тож за цим траншем доведеться просити наступний. І кінця-краю цьому не буде, поки не з’явиться в нашій хаті один господар замість кількох, кожен із яких гне своєї за принципом: один — в луг, а інший — в плуг. Ось і під час перебування місії МВФ до анекдоту доходило. Якщо уряд навшпиньках ходив перед керівницею відділення цієї організації панею Джейлою Пазарбазіолу і навіть порошинки з неї здмухував, бо країна на краю прірви, то наш Президент підказував високій гості слабкі місця в антикризових заходах уряду і рекомендував виставити додаткові умови надання кредиту. Опозиція, блокувавши роботу Верховної Ради, намагалася показати зарубіжним гостям, що влада в Україні паралізована, тож черговий транш, власне, нікому надавати. Про яку економіку може бути мова за такої безглуздої політики?

Вчора стало відомо, що Рада директорів МВФ таки ухвалила рішення про виділення Україні третього траншу кредиту, 3,3 млрд. доларів. Четвертий транш у розмірі 3,84 млрд. доларів очікується в листопаді цього року. Сума одержаних Україною кредитів МВФ за програмою stand-by становить на сьогодні 10,9 млрд. дол. Загалом же ця міжнародна фінансова інституція має виділити нам 16,4 млрд. доларів. Звісно, якщо не будемо припускатися грубих помилок в антикризовій діяльності.

Судячи з оцінок місії МВФ, а також Інституту економіки й прогнозування НАНУ, економічний курс України на цьому етапі начебто правильний. Зокрема, пані Пазарбазіолу відзначила, що «економічна політика уряду й Нацбанку дала змогу зробити кризу підконтрольною». Вона також схвалила ідею децентралізації бюджету (йдеться про зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими значна частина податкових джерел спрямовується в місцеві бюджети). Нагадаємо, Президент заветував законопроект щодо цієї реформи. Директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць вважає правильними дії уряду для концентрації зусиль на кількох пріоритетах, зокрема на авіабудуванні та сільськогосподарському виробництві. Це дасть змогу створити зони стабілізації, які мають поширитися на всю економіку.

СІМ МІСЯЦІВ нинішнього року стали рекордними за кількістю урядових нарад, засідань, постанов стосовно соціально-економічного розвитку села. Враження, мовби урядовці вирішили у стислі строки надолужити те, що прогаяли їхні попередники за останні дев’ятнадцять років. Із повним правом можна сказати: для уряду — це рік Села. Хоча для села це поки що не рік уряду, бо реальних зрушень на краще, по правді, не відбулося. Проте, судячи з того запалу, з яким уряд взявся до справи, в аграрній та соціальній сферах села намітився поступ. Чого варта лишень ініціатива щодо бюджетної реформи, згідно з якою село одержує реальний шанс на порятунок. Скільки б не ветувався відповідний законопроект, бюджетну революцію не спинити. Село побачило, як можна жити по-новому, тож по-старому не житиме. Інакше станеться соціальний вибух, бо терпіти далі несила.

«Проривним» можна назвати виїзне засідання уряду в Дніпропетровській області, яке відбулося минулого тижня. Ухвалено 21 постанову, що стосується АПК. Серед них немає жодного другорядного документа – всі архіважливі, наголосив міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Однією з постанов обумовлюється виділення 275 мільйонів гривень із Стабілізаційного фонду для фінансування низки аграрних програм, зокрема щодо здешевлення кредитів, фінансового лізингу, для підтримки фермерів, створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Цих грошей селяни чекали наче манни небесної. Дві постанови визначають правила експорту, імпорту, апробації, реєстрації і використання генетично модифікованих організмів. Виробникам зерна дозволено реалізувати його Аграрному фонду за заставними операціями із несертифікованих складів під наглядом хлібних інспекцій. Спрощено процедуру одержання дотацій за вирощування цукрових буряків.

Вчорашнє засідання уряду продовжило розвивати наступ на бюрократичні рогатки, що заважають роботі жниварів. Із 16 довідок, які слід було надавати Аграрному фонду під час заставних закупівель, залишено лише три.

Активна діяльність Аграрного фонду зупинила падіння закупівельних цін на збіжжя. Вони в більшості регіонів зросли на 50-200 гривень. Експерти прогнозують: у кінці серпня — на початку вересня ціни вирівняються. Головний чинник, який впливає на цінову ситуацію, — не лише висока пропозиція зерна на ринку, а й брак обігових коштів у селян. Якщо торік о цій порі обсяги взятих кредитів становили 11 млрд. гривень, то нинішнього року — лише 3 млрд. А тому заставні закупівлі для селян — порятунок, бо дають змогу взяти у держави дешеві позички.

КЕРІВНИКИ аграрної галузі та громадських об’єднань радять сільгоспвиробникам, особливо дрібним, учитися торгувати зерном. Важливо виходити на аграрні та товарні біржі великими партіями зерна, тоді й ціна буде вищою.

Олександр КАРПЕНКО