Новости интернет-партнеров

Размер текста

17.02.2006

Програми фінансового забезпечення з елементами страхування

Наше життя з точки зору фінансів та потреб можна умовно розділити на три періоди (див. схему 1).

Схема 1.

Перший період – «навчання». Це етап фінансової залежності від батьків, коли ми здобуваємо освіту, ще не заробляємо на себе і готуємося до професійної діяльності.

Другий період – «робота» – триває приблизно 35 - 40 років. Це етап, коли ми починаємо працювати, щоб задовольнити наші потреби. У міру зростання наших прибутків потреби теж зростають.

У третій період, коли ми досягаємо віку 55 - 60 років і перестаємо працювати (виходимо на пенсію), у нас з'являється багато вільного часу. За кордоном цей етап називають «вільний час» або «золотий період». Чому? Людина має певні кошти, заощаджені за все життя, і веде такий спосіб життя, який їй подобається.

Найважливіший період у житті – робота. Ми намагаємося якомога більше заробити грошей для задоволення певних потреб. Скажіть, будь-ласка, якщо ви перестанете працювати, якими будуть ваші прибутки? Яку пенсію ви отримуватимете від держави (у відсотках щодо колишніх прибутків)? Це 10 - 30 %. А чи зміняться потреби людини, яка вийшла на пенсію? Ні. Якщо ви харчувалися тричі на день, чи їстимете один раз, заробляючи утричі менше? Або якщо людина мала автомобіль, то хіба продасть його і купить велосипед? Звичайно, ні.

Настає проблема браку капіталу, якщо про це не подумати завчасно. Яким чином цю проблему можна вирішити? Хотілося б задовольнити потреби хоча б на тому ж рівні? Хтось відкриває власний бізнес, хтось їде на заробітки, хтось вкладає гроші у нерухомість, банківські метали, цінні папери тощо.

Щоб створити певний капітал, потрібно заощадити частину коштів, які ми заробляємо. І світова норма становить від 10 до 20 % заробітку.

Програми фінансового забезпечення тісно переплітаються з пенсійною реформою в Україні. Чи ви колись замислювалися, чому зараз такі низькі пенсії? Чому грошей у Пенсійному фонді постійно не вистачає («дірка» становить близько 20 млрд. грн.)?

Згадаймо, якою у нас була пенсійна система до 1 січня 2004 року. Уявімо Пенсійний фонд у вигляді пісочного годинника (див. схему 2): з одного боку – певна кількість працюючих, а з іншого – пенсіонерів. Усі працюючі сплачують внески до ПФ, після чого кошти розподіляються та виплачуються пенсіонерам. Така система була створена наприкінці XIX ст. німецьким канцлером Бісмарком і проіснувала у нас до 1 січня 2004 року. Система добре себе зарекомендувала в умовах високої народжуваності. Звичайно, коли двоє виходили на пенсію, а п'ятеро дітей платили внески, то коштів більш-менш вистачало, щоб дати гідну пенсію.

Схема 2.

А скільки дітей припадає на одну сім'ю сьогодні? За статистикою – 1,1. Тобто коли двоє виходять на пенсію, лише одна особа сплачує внески. Такого навантаження не може витримати жоден Пенсійний фонд. І не лише в Україні. Жодна державна солідарна пенсійна система не може забезпечити високих пенсій при низьких обов'язкових пенсійних відрахуваннях та несприятливих демографічних умовах.

Недолік цієї пенсійної системи почав проявлятись у високорозвинених країнах. Першими реформу провели швейцарці. У 1960 році вони змінили свою пенсійну систему. Нам для цього потрібно було 43 роки!

Три рівні пенсійного забезпечення

У липні 2003 року Верховна Рада приймає два Закони: «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV та «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 1057-IV, якими суттєво змінено систему пенсійного забезпечення. Як схематично можна зобразити структуру нашої майбутньої пенсії? Пенсія триматиметься на трьох рівнях (див. схему 3).

Схема 3.

1. Пенсійний фонд

У Пенсійному фонді запроваджується персоніфікований облік, завдяки якому кожен знатиме, скільки вираховується внесків із заробітної плати. Чому це так важливо? Майбутня пенсія нараховуватиметься за формулою:

П = з/п х К,

де К – коефіцієнт, який відображає трудовий стаж.

Чим вища заробітна плата і чим більший трудовий стаж, тим вищою буде пенсія. У чому зараз проблема? Тіньова економіка. Показуємо зарплату маленьку, відрахування мізерні. Тому і з'являються 5 % від продажу золота, 6 % від мобільних послуг, 1 % від продажу нерухомості тощо. Але все одно, незважаючи на додаткові збори, «дірка» у ПФ продовжує зростати.

Що доброго у Пенсійному фонді? Людина отримує гарантію того, що держава не залишить її без пенсії. Але гроші, накопичені у Пенсійному фонді, нам не належать. Пенсіонер, який виходить на пенсію, може прожити півроку, а гроші накопичував 30 - 40 років. Після смерті гроші залишаються у Пенсійному фонді і навіть не успадковуються! Щоб виправити це, створено другий рівень пенсійного забезпечення:

2. Накопичувальний пенсійний фонд

Накопичувальна система почне функціонувати (орієнтовно з 2007 року) за умови, якщо будуть забезпечені три чинники:

1) зростання національного валового продукту – на рівні 2 % два роки поспіль;

2) буде сформовано раду Накопичувального фонду;

3) відбудеться реальне зростання заробітної плати.

Усі працюючі (жінки до 35 років та чоловіки до 40 років) матимуть право і змушені будуть відраховувати до Накопичувального фонду не більше 7 % від заробітної плати. Кошти, які збиратимуться у НФ, будуть інвестуватися і належати особисто кожній людині.

Таким чином, при виході на пенсію ми отримуватимемо пенсію з державного Пенсійного фонду та Накопичувального фонду. Та все одно з цих двох фондів пенсіонери отримуватимуть максимум 30 % від тих прибутків, які вони мали до пенсії. Проблему ми не вирішуємо. Тому і запроваджується третій рівень пенсійного забезпечення. Хто ним займатиметься?

3. Недержавні пенсійні фонди, банки та страхові компанії

У Євросоюзі з цього рівня забезпечення пенсіонери отримують до 70 % своєї пенсії.

Правову основу та правила функціонування фінансових установ, які займатимуться недержавним пенсійним забезпеченням в Україні, визначено Законом № 1057-IV. Згідно з п. 3 ст. 2 Закону № 1057-IV відкладати грошові кошти на додаткову пенсію дозволено через:

– пенсійні фонди шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та їх вкладниками;

– страхові організації шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

– банківські установи шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Як свідчить практика, найбільш підготовленими до таких процесів є страхові компанії зі страхування життя.

Чому саме страхові компанії

Якщо гроші вкладати у недержавні пенсійні фонди чи банки, вони там працюватимуть доти, доки ми будемо приносити гроші. Вони не дають СИСТЕМИ забезпечення.

Якщо подивитися ширше, ми все життя займаємось накопиченням капіталу. Хтось відкриває власний бізнес, хтось робить заощадження, хтось їде на заробітки. Які основні умови мають бути виконані, щоб при інвестуванні ми змогли зібрати капітал?

Перша – на власні заощадження кожен повинен отримати ПРИБУТОК.

А що не менш важливе за прибуток? Якщо ми заощаджуємо, окрім прибутку, ми повинні мати гарантію того, що кошти, які вкладаємо до фінансової установи, не зникнуть разом з нею. Наприклад, ви вирішили покласти кошти до банку. Який банк ви виберете: той, що відкрився вчора і дає 18 % річних, чи той, що 15 років на ринку і дає 15 % річних? Виникає друга умова – ГАРАНТІЇ.

Третя умова – що б не сталося, капітал повинен бути зібраний. За будь-яких умов, на 100 %. Двох попередніх умов недостатньо, щоб гарантовано зібрати капітал. Чому? Деякі життєві обставини від нас не залежать, але можуть вплинути на процес накопичення грошей. Якщо, наприклад, людина захворіє (хвороба триватиме більше шести місяців), чи зможе вона відкладати гроші на майбутнє? Ні. Вона забере їх з банку на лікування. На жаль, наше безкоштовне лікування досить дороге.

Або трапиться нещасний випадок. Людина взагалі може втратити можливість працювати. А якщо смерть? Звичайно, їй вже не потрібний капітал, але якщо це годувальник сім'ї, у важкій фінансовій ситуації опиниться вся сім'я.

Отже, щоб ми у будь-якому випадку мали гарантовано свій капітал, необхідний такий пакет страхових програм, який передбачав би ці всі випадки і гарантував би, що свій капітал ми отримаємо у будь-якому випадку. Тому необхідна третя умова – система ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

І лише страхові компанії можуть запропонувати програми, які дають прибуток, гарантію та систему забезпечення.

Пенсійне забезпечення з елементами страхування

Нижче розглянемо добровільне пенсійне забезпечення з елементами страхування, яке пропонують найкращі фінансово-страхові компанії в Україні.

Гарантії. Коли говорять про надійність фінансових компаній, до уваги беруть три важливих параметри: фінансова могутність, диверсифікація (різновиди напрямів діяльності) та глобалізація (в яких регіонах світу вони представлені).

Фінансова могутність – якими активами керує компанія. Тобто яку суму довірили компанії її клієнти.

15 жовтня 2003 р. Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1640 про рейтинг надійності іноземних страхових компаній, яким дозволено працювати на ринку України. Згідно з нею, щоб отримати ліцензію, рейтинг надійності, за даними всесвітньо відомої аудиторської рейтингової організації «Standard & Poor's», повинен бути не нижчий від «А». Класифікація компаній за надійністю від Standard & Poor's виглядає так:

ААА – найбільш надійна

АА – дуже надійна

А – надійна.

Завжди слід поцікавитись, який рейтинг фінансової надійності має компанія, якій ви довіряєте свої кошти.

Диверсифікація. Основними сферами діяльності фінансово-страхових компаній є страхування життя, страхування ризиків, страхування морського та повітряного транспорту, фінансові та банківські послуги, торгівля цінними паперами та нерухомістю, лізинг, включаючи лізинг літаків, перестрахування та інші послуги.

Завжди варто поцікавитися, у яких напрямах працює компанія, яку ви обираєте для інвестування.

Глобалізація. У скількох країнах світу має представництва компанія, яку ви обираєте, скільки років вона на ринку, скільки спеціалістів фінансового менеджменту працює у ній.

На українському ринку популярні такі програми пенсійного забезпечення:

1. Програма для фізичних осіб (страхувальник має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, яких він фактично зазнав протягом звітного року на сплату за власний рахунок страхових премій за договорами довгострокового страхування життя, які укладені щодо нього, а також членів його сім'ї першого ступеня споріднення¹). Тобто страхувальник по завершенні податкового року подає до ДПІ декларацію, у якій зазначає, що уклав програму довгострокового страхування життя. Відповідно йому повертають 13 % коштів, сплачених за цю програму.

¹ Підпункт 5.3.5 ст. 5 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. N 889-IV:
«5.3. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:
... 5.3 5. суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону;
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом або на банківський пенсійний депозитний рахунок на користь такого члена сім «і чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї».

2. Програма корпоративного страхування підприємствами своїх працівників (завдяки змінам в українському законодавстві сьогодні програми корпоративного страхування життя дозволяють оптимізувати витрати підприємства на соціальне забезпечення та додаткову мотивацію працівників. Відповідно до нової редакції ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», яка набрала чинності 1 січня 2003 року², юридичні особи можуть відносити платежі з довгострокового накопичувального та пенсійного страхування життя своїх працівників на валові витрати у межах 15 % від заробітної плати, отриманої кожним конкретним працівником протягом звітного податкового періоду, але не більше 8 тис. 160 гривень на рік³).

² Підпункт 5.6.2 от. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»:
«... Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення/ найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають так/ податкові періоди.
При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» протягом такого податкового періоду".
³ Відповідно до пп. 6.5.1 ст. 6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Таким чином, сума обмежується 680 грн. (483 грн. х 1.4 = 676,2. округлено до найближчих 10 грн. - 680 грн.). На рік сума становитиме 680 х 12 = 8160 грн.

3. Програма створення капіталу для дітей

4. Капіталізаційна програма без захисту

Прибуток. Який прибуток компанія нараховує своїм клієнтам? Як приклад розглянемо популярну в Україні програму строком на 20 років з річним внеском 5000 грн. (див. схему 4). Тобто за 20 років, відкладаючи щороку 5000 грн., клієнт збере на своєму рахунку 100000 грн. Страхова сума (СС) приблизно дорівнює цій сумі. Мінімальний річний внесок – 2000 грн., максимальний – не обмежений. Чим більший річний внесок, тим більша страхова сума.

Схема 4.

У зв'язку з тим, що компанія інвестує кошти в економіку України (вивозити капітал за кордон заборонено), ми стаємо потенційними інвесторами. Відповідно, економіка отримує додаткові кошти, а ми – прибутки. І менше ніж 4 % на рік компанія не може нараховувати.

Згідно з Законом «Про страхування» 85 % від прибутку компанія зобов'язується віддати клієнтові, а 15 % може залишити собі. Чим більше компанія напрацює, тим більше вона заробить і тим більше отримає клієнт. Якщо взяти як приклад прибуток 12 % річних, то капітал на кінець програми зросте більше ніж у два рази, і буде не менший за 200000 грн. Тобто по завершенні програми клієнт отримає усі свої гроші разом з прибутком.

Забезпечення, яке фірма дає своїм клієнтам. До пакета страхових програм для фізичних осіб входять три програми страхування:

1. «Звільнення страхувальника від сплати страхової премії під час непрацездатності».

Нехай у певний момент часу Т клієнт захворів і хвороба триває більше 4 місяців (розглядаються важкі хвороби, які впливають на працездатність, і, таким чином, можуть зашкодити накопиченню капіталу). Тоді, згідно з програмою страхування, компанія зобов'язується на період непрацездатності робити щорічні внески замість клієнта, навіть якщо це буде до кінця терміну дії програми. При цьому нараховується прибуток. І незалежно від того, скільки часу був непрацездатним клієнт, на кінець дії контракту він отримає свій капітал: страхову суму плюс прибуток (К = СС + % = 100000 + %).

2. «Страхування на випадок смерті або постійної непрацездатності внаслідок нещасного випадку».

Якщо в певний момент часу Т станеться нещасний випадок, то компанія, згідно з програмою страхування від нещасних випадків, оцінює відсоток каліцтва і виплачує відповідний процент від страхової суми клієнту на лікування в момент часу Т. Як це відбувається на практиці? Каліцтво компанія оцінює від 3 до 100 %. Найменше каліцтво – втрата пальця. Одноразова виплата від страхової суми (від 100 тис. грн.) становить 3 тис. грн.

Якщо станеться 100-відсоткове каліцтво (можлива втрата слуху, зору, мови, кінцівок тощо), компанія виплатить одразу 100 % страхової суми, яка для нашого прикладу становить 100000 грн.

Якщо клієнт зазнав 50 % каліцтва, компанія виплатить 50 % СС, тобто 50000 грн. І, знову ж таки, програма продовжує діяти. Оскільки клієнт втратив працездатність, згідно з програмою страхування компанія починає вносити за клієнта його щорічні внески. Якщо клієнт не відновить свою працездатність, компанія робитиме це до кінця контракту, і клієнт в будь-якому випадку отримає свій капітал.

3. «Страхування на випадок смерті або дожиття».

Розглянемо випадок, якщо в момент часу Т настає смерть. Компанія розглядає два випадки настання смерті: природна (біологічна) та внаслідок нещасного випадку.

Якщо смерть біологічна, тобто настала в результаті хвороби або старості, тоді вигодонабувачам (спадкоємцям), які вказані в контракті, згідно з програмою страхування виплачується 100 % СС, а також прибуток, нарахований клієнту на момент часу Т. Тому при укладанні такого договору клієнт обов'язково вказує, між ким та яким чином розподілити кошти.

Якщо смерть настане внаслідок нещасного випадку, то вигодонабувачі отримують подвійну страхову суму, в нашому випадку 200000 грн. плюс прибуток на момент часу Т.

Чи з кожним бажаючим підписують контракт

Виникає запитання: чи з кожним бажаючим компанія підписує контракт? Звичайно, ні. Є низка факторів, які впливають на рішення компанії при підписанні контракту. По-перше, це ВІК – від 18 до 55 років. Верхня вікова межа пов'язана з середньостатистичною тривалістю життя, яка дорівнює в Україні 65 років, а мінімальний термін дії програми становить 10 років.

По-друге, це ПРОФЕСІЯ. Залежно від професії визначається група ризику, в яку потрапляє особа. Група ризику впливає на страхову суму, яка може коливатись ±10 %. Звичайно, професія шахтаря має більшу групу ризику, ніж професія бухгалтера, який працює в офісі за комп'ютером. На страхову суму впливає стать. Жінки переважно мають більшу страхову суму, ніж чоловіки, адже за статистикою менше хворіють і з ними трапляється менше нещасних випадків.

І третє – це ЗДОРОВ'Я. Щоб мати право придбати таку програму, треба бути відносно здоровим. Якщо людина пережила два інфаркти або має інші проблеми зі здоров'ям, то компанія, найімовірніше, її не застрахує, або застрахує не всі ризики, відмовивши, наприклад, у страхуванні від непрацездатності.

У кінці дії контракту клієнтові пропонується декілька варіантів, що робити з накопиченим капіталом. Можна одразу забрати всі кошти разом з прибутком, можна призначити виплату пенсії на певний термін, наприклад, протягом 10 чи 15 років, або пожиттєву пенсію.

Якщо клієнт, наприклад, хоче отримувати пенсію 15 років, тоді компанія вираховує, скільки виплачуватиме клієнту щомісяця, а на залишок коштів в кінці року буде нараховуватись додатковий інвестиційний дохід, який виплачується як 13-та пенсія. При виборі пожиттєвої пенсії після смерті клієнта його пенсія може бути успадкована в розмірі 60 % іншою людиною або членом сім'ї.

Те, яку страхову компанію обрати, вирішувати вам.

Ігор Гриниха

Фінансовий консультант, керівник консультаційного бюро «Інфо-Центр»,

«Податкове планування», лютий 2006 р., № 2 (64), с. 32

Дата підготовки 01.02.2006
Журнал «Податкове планування»

Новости интернет-партнеров

Возможности: Печатная версия Письмо редактору Комментарии