Прем’єр-міністру України

Януковичу В.Ф.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Ліга страхових організацій України засвідчує Вам свою щиру повагу та висловлює своє занепокоєння щодо дестабілізації ринку страхових послуг, яка пов’язана з побудовою системи рейтингування емітентів та фінансових інструментів.

Зокрема, стурбованість викликає передчасне й неправомірне застосування обов’язкових за Законом №3201 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон №3201) рейтингових оцінок емітентів та банківських установ Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг). За результатом перевірки звітності за 2006 рік Держфінпослуг застосувала заходи впливу до 230 страхових компаній, які не змогли забезпечити виконання вимог статті 31 Закону України „Про страхування”, що вкрай негативно вплинуло на фінансовий результат, відповідно й на інтереси страхувальників та власників, серед яких іноземні інвестори.

14 січня 2006 року вступив у дію Закон №3201, який вніс зміни до Закону України „Про страхування”. Відповідно до статті 31 Закону України „Про страхування” страхові компанії повинні розміщувати кошти страхових резервів у банківські установи, кредитний рейтинг яких повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, також кредитний рейтинг цінних паперів, емітованих в України, в які розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.

Упродовж 2006 року зазначені законодавчі вимоги щодо розміщення страхових резервів з урахуванням кредитних рейтингів не діяли, оскільки відповідно до прикінцевих положень Закону №3201, необхідно було підготувати та прийняти законопроект щодо національного рейтингування в Україні та підзаконні нормативні акти щодо реалізації та приведення нормативної бази у відповідність із Законом України „Про систему національного рейтингування в Україні” та із Законом №3201.

Аналізуючи законодавчі та нормативні акти, що регулюють застосування рейтингів та діяльність рейтингових агентств станом на 20 березня 2007 року, необхідно зазначити:

по-перше, Закон України „Про систему національного рейтингування в Україні” не прийнято Верховною Радою України. Саме зазначений Закон повинен встановити випадки обов’язкового визначення рейтингової оцінки. Також необхідно відмітити, що викликає стурбованість закритий характер обговорення законодавчого запровадження системи рейтингування в Україні;

по-друге, Кабінетом Міністрів України не прийнята постанова „Про затвердження національної рейтингової шкали”. Сьогодні національна рейтингова шкала, яка використовується саме для оцінки кредитного ризику (по суті, це - один із найважливіших документів) є додатком до „Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання”, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України, а не затверджена постановою;

по-третє, не прийнятий Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Порядок визначення міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів. Відповідно до Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року за №1525 до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств включене тільки одне рейтингове агентство - ТОВ „Кредит-рейтинг”. Інформація щодо визнаних міжнародних рейтинговий агентств відсутня;

по-четверте, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку не прийнятий Порядок визначення відповідності рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств. За відсутності зазначеного документу рейтингова оцінка міжнародного рейтингового агентства найгіршого рівня (дефолт) є прийнятною для розміщення страхових резервів.

Здійснивши детальний аналіз стану законодавчої та нормативно правової бази, Ліга страхових організацій України дійшла висновку, що система рейтингування суб’єктів господарювання в Україні знаходиться на стадії запровадження і виконання страховиками норм Закону №3201 та статті 31 Закону України „Про страхування” є не можливим.

Отже, Держфінпослуг, не здійснивши аналіз стану підготовки законодавчих та нормативних актів, та не оприлюднивши учасникам страхового ринку інформації щодо вступу в дію норм статті 31 Закону України „Про страхування”, не мала жодних підстав застосовувати заходи впливу і визнавати, що 230 компаній стали порушниками законодавства.

З метою недопущення кризи на страховому ринку, звертаємось до Вас з проханням приділити увагу зазначеному у листі питанню та призупинити застосування заходів впливу з боку Держфінпослуг до прийняття Закону України „Про систему національного рейтингування в Україні” та інших підзаконних нормативних актів, що регулюють застосування рейтингів та діяльність рейтингових агентств.

Одночасно наголошуємо, що Ліга страхових організацій України наполягає на публічному обговоренні проекту Закону України „Про систему національного рейтингування в Україні”, який визначить цілісну концепцію та модель рейтингування, яка врахує особливості сучасного стану фінансового ринку України та світовий досвід.

З повагою

Президент О. Ф. Філонюк